Йдуть до Панаса правнуки й онуки
 з цілющого напитись джерела..
В.Тарасенко
7 листопада 2016 року в Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного відбулось літературно-мистецьке свято «Невідомий Мирний», присвячене 145-річчю від дня оселення Панаса Мирного в Полтаві, на якому були присутні учні 8-10 класів Комунального закладу «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8». Захід було проведено спільно з Полтавською обласною бібліотекою для дітей імені Панаса Мирного.                     
Наукові співробітники та працівники бібліотеки розповіли присутнім про життєвий шлях письменника Панаса Мирного та чиновника Афанасія Яковича Рудченка. На заході були зачитані сторінки із щоденників та листів письменника, спогади його близьких людей, знайомих, сучасників. Відкриттям для учнів стали розіграні сценки про коханих жінок Панаса Мирного.
Перше кохання до Рудченка прийшло у 1865 році, коли йому було лише 16 років. Він працював у Гадячі і закохався у панночку Олену Олексіївну. Хлопцю важко було стримувати свої почуття, але розповісти про них дівчині не наважився. Та знайшлася така, яка покохала нещасного самотнього хлопця. Це була проста дівчина-наймичка. Панас Мирний теж її покохав. Ім’я дівчини невідоме, сам письменник її називає В. Вони були разом, але щастя було недовгим. Рудченко важко переживав нанесені душевні рани, це наштовхнуло його на написання роману «Повія». Головна героїня «Повії» – збірний образ дівчат, яких кохав автор роману.
Своє справжнє взаємне кохання – Олександру Шейдеман, Панас Мирний зустрів у 40 років у Полтаві. Познайомилося майбутнє подружжя Рудченків на суботніх літературних вечорах. Мовчазний та замкнений з дитинства, Панас вирішив будь-що добитися взаємності від красуні. Він пише їй сповнені ніжності листи. Називає її Шурочкою, доброю, святою, голубкою.
Учні отримали корисну інформацію у досить незвичній як для музею формі. Ми завжди з нетерпінням чекаємо на чергову зустріч у садибі класика української літератури.

Якименко Ю.