17 листопада 2016 року учні 10 класу Комунального закладу «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8 імені Панаса Мирного» відвідали виставку Анни Франк, яку підготували  вихованці  школи «Паросток» в рамках Міжнародного дня толерантності.
Вони  розповіли  про  історію Холокосту – найстрашнішого  геноциду ХХ століття – через  долю однієї дитини, трагедію однієї сім'ї. Виставка присвячена життю Анни Франк,  починаючи з народження її у Франкфурті в часи, коли в Німеччині зароджувався і активно розвивався нацистський режим, і закінчуючи смертю  в таборі  Берген-Бельзен у березені 1945 року. 
Перший запис у щоденнику Анна зробила в день свого народження, 12 червня 1942 року, коли їй виповнилося 13 років. Останню — 1 серпня 1944 року. Її історія та щоденник послужили за приклад поневірянь жертв Голокосту. Вона 25 місяців ховалася зі своєю родиною в сховищі батьківської контори й писала про все, що бачила й відчувала.  Переживання, занотовані в її щоденнику, говорять більше,  ніж сама статистика мільйонних жертв трагедії. Анна загинула в одному із фашистських концтаборів, але щоденник зберігся й був переданий  вцілілому в Освенцимі батькові Отто Франку, єдиному члену сім'ї, хто вижив у нацистських таборах, який і опублікував записи доньки, що стали правдивими свідченнями щодо злочинів проти людяності. Вона писала: "Що зроблено, того не повернути, але можна запобігти, щоб це не сталося знову". Такі уроки історії навчають більше, ніж підручники.
Щоденник  був перевиданий більше ніж 60 мовами світу.  1995 року видано й українською мовою.
        Пам‘ять про трагічні уроки історії – Голокост єврейського народу та геноцид ромів часів Другої світової війни - невід‘ємна складова формування системи цінностей, толерантності й прийняття іншої ідентичності у сучасному суспільстві. 

       Анна Франк писала: "Як чудово, що ніхто не повинен чекати жодної миті, перш ніж почати покращувати світ". Цю мудру думку ми візьмемо у своє життя. 

Якименко Ю.